Струнка жаба

Amphibia → Anura → Ranidae → Rana → Rana dalmatina

Rana sâtaïsa

Струнка жаба ( Rana dalmatina ) — це середнього розміру амфібія, яка вирізняється витонченим тілом і особливо розвиненими задніми кінцівками, що забезпечують їй виняткову здатність до стрибків.

Забарвлення варіюється від бежевого до червонувато-коричневого, часто з виразною темною смугою, яка проходить через скроневу область і надає виду елегантного й непомітного вигляду.

Самки трохи більші за самців і можуть досягати довжини 8 см, тоді як самці зазвичай мають довжину від 5 до 6 см.

Під час сезону розмноження у самців з’являються темні шлюбні мозолі на пальцях передніх кінцівок і більш міцні передні лапи, а також малопомітний внутрішній голосовий мішок.

Новонароджені пуголовки мають розмір 6–7 мм і вирізняються темно-коричневим забарвленням із тонкими золотистими плямами.

Поширення стрункої жаби в західній Лігурії фрагментоване, переважно зосереджене на висотах від 200 до 1 000 м, у прохолодних і вологих долинах, де зберігаються мішані ліси та постійні струмки.

Хоча раніше вид був поширеніший, нині він часто трапляється ізольованими популяціями в менш урбанізованих районах Савонського передгір’я та прилеглих територій.

Цей вид надає перевагу вологим і прохолодним місцям, зокрема широколистяним лісам, трав’янистим галявинам на узліссях, тимчасовим заболоченим ділянкам і повільним струмкам із прибережною рослинністю.

Для розмноження струнка жаба обирає калюжі та невеликі ставки, віддаючи перевагу місцям із зануреною рослинністю, яка забезпечує захист і підтримку ікряних кладок.

Струнка жаба активна переважно у сутінках і вночі, хоча під час сезону розмноження її можна спостерігати і вдень.

Період зимівлі зазвичай триває з листопада по лютий, а його тривалість залежить від висоти над рівнем моря та місцевих кліматичних умов.

Розмноження починається рано, вже наприкінці лютого в тепліших районах західної Лігурії: самка відкладає від 600 до 1 400 ікринок у характерних кулястих скупченнях, прикріплених до зануреної рослинності, а метаморфоз пуголовків завершується приблизно за три місяці.

Дорослі особини живляться переважно наземними комахами, павуками, дощовими черв'яками та дрібними молюсками, сприяючи регуляції чисельності безхребетних у лісових екосистемах.

Пуголовки ж харчуються водоростями, рослинними рештками та дрібними водними безхребетними, відіграючи важливу роль у кругообігу поживних речовин у прісноводних середовищах.

Основні загрози для стрункої жаби в провінції Савона та західній Лігурії пов’язані з фрагментацією і втратою лісових біотопів, знищенням місць розмноження у вологих зонах і зміною русел водойм.

Додатковими факторами ризику є розширення сільськогосподарських угідь, використання пестицидів, вселення хижих риб у місця розмноження, грибкові захворювання, такі як хітридіомікоз, і лісові пожежі.

У західній Лігурії за видом ведеться цілеспрямований моніторинг для оцінки стану популяцій і ефективності заходів охорони, що підкреслює важливість його захисту для місцевого біорізноманіття.

Струнка жаба вирізняється тим, що є одним із перших амфібій, які починають розмноження одразу після завершення зими; її ікра, зібрана у характерні кулясті скупчення, що плавають біля поверхні, є надійною ознакою присутності виду.

Вона виявляє високу вірність обраним місцям розмноження та є чудовим екологічним індикатором якості лісових екосистем.

Струнка жаба відома своєю здатністю до стрибків, які можуть перевищувати 2 м, що й дало їй поширену назву.